Слобідка, як і кожен населений пункт нашого району, – багата на талановитих людей. Займаються вони різними видами ужиткового, народно-прикладного мистецтва. Серед них значне місце посідає традиційне ремесло вишивання. Вишивають і старі, і молоді, і навіть чоловіки.

Одна з таких родин, де всі її представники захопились вишиванням і займаються ним доволі професійно, – доньки та внук Міталіни Карпівни Швайдак. Сама Міталіна Карпівна – 83-річна господиня, займається цим ремеслом ще з далекої юності, колись вишивала рушники і на весілля молодятам. А її мама Антоніна здобула віртуозності у плетиві гачком. І донині у родині зберігаються ці тонкі, оригінальні бабусині роботи. Коли підросли і стали дорослими доньки Міталіни Карпівни, вони також захопились вишиванням. Їх кожна робота має свій стиль. Міталіна Карпівна вишиває в основному гладдю, а донька Валентина, яка мешкає з нею і працює на залізниці, – хрестиком. Причому стиль її робіт – дрібний хрест і ніжні, майже пастельні кольори, від чого вироби відзначаються інтелігентною вишуканістю, тонкими штрихами.

Останнім часом серед робіт родини з’явились вишиті ікони, які у точності передають риси святих ликів. Захоплення бабусі, матері передалось їх внуку та сину – Євгену. Більше того, Євгена Євгеновича Кострицького у районі багато людей знає, як талановитого фахівця і милосердного лікаря. Виявляється, і Євген Євгенович пізнав таїни вишивання, а ікона, яка висить у його кабінеті, вишита ним власноруч.