Навігація
Головна
Новини
Про район
Фотогалерея
Літературне об`єднання
Сфера послуг
Посилання
Файловий архів
Каталог підприємств
Дошка оголошень

Зворотний зв'язок
Гостьова книга
Пошук по сайту
Мапа району
Карта сайту
Авторизація
Ім`я

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
Печерський Віталій
Нове перейменування ...
Подарунок до річниці...
Катеринич Павло Миха...
Байдикова Олександра...
5 нових компаній
ООО Комэлектронпром
Отрада, ООО
Приватне підприєм...
Кодимський районн...
Відділення зв’язк...
Лічильники_
Структура статей
Усі статті » Села » Пиріжна. Історія заснування.
Пиріжна. Історія заснування.

Є. К. Моісеєнко
Історія заснування поселення Пиріжна


У 5-ти кілометрах від районного центру Кодими Одеської області, уздовж невеличкої річки Савранки розкинулося дуже гарне село Пиріжна. Село оточене з усіх боків зеленими лісами, садками, полями. Блищить на сонці водяна гладь сільського ставка при в’їзді у село. Гостинно вітає мандрівників холодною й дуже смачною водою перша ж криниця, утопаюча в зелені верб.


2011 рік, село Пиріжна


Поселення «Пирожна» (таку назву мало село в документах до початку XX століття) виникло в південно-східній частині Подільського краю в часи панування польської шляхти на землях України. Поселення знаходилося в прикордонній зоні з «дикими степами» заселеними татарами і ординцями, які постійно спустошували цей край і знищували поселенців. Через притоку Південного Бугу вздовж річок Савранка і Кодима пролягали «Кучманський» і «Шпаків» шляхи. Цими дорогами татари і ногайці рухалися величезними збройними кінними загонами, знищуючи і грабуючи усі поселення на своєму шляху.
Точна дата заснування поселення Пирожна не встановлена. На думку істориків до XVII століття уздовж «Шпакова шляху» поселень не було.
Існують різні версії про час заснування цього поселення, в одному інтернет виданні вказана дата 1853 рік, деякі історики вважають датою заснування Пиріжни 1767 рік, коли була побудована церква. Жодна з названих версій не відповідає дійсності, не підтверджена історичними фактами чи документами.
Перше свідчення про існування поселка Пирожна вдалося знайти у Працях Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році, де вказано: «…Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами, почему до сих пор некоторые хутора возле Пирожной носят название «Рашковских.…», але не вказано після якого татарського розорення.
Щоб уточнити період виникнення поселення Пирожна, необхідно проаналізувати історичні події на даній території протягом багатьох століть.
1. XVI – XVII століття. Землі польських магнатів.
У період з 1562 року до середини ХVII століття завершився процес захоплення поляками майже усіх українських земель. Після об'єднання Литви і Польщі (1565 рік, Люблінська унія) з литовських провінцій було створено Брацлавське воєводство, куди увійшла частина Подільського краю і перейшла під вплив Польщі. Почалося активне заселення захоплених земель.
У 1562 році частину завойованої території польський король Ян I Альберт передав у володіння Григорію Чечелю, йому вже належали Рашків, Калавур, Кушинці, Чечелівка. До кінця ХVI століття на річці Кодима Чечель заснував містечко Чечельник.
Грамотою короля польського від 26 березня 1579 року канцлеру і коронному гетьману Яну Замойському передавалися у власність пустельні землі на півдні від Брацлавщини до «диких степів». Для заселення території князь Замойський почав будувати поселення. У 1585 році побудував Шаргород, в 1593 році - Ямпіль. До 1620 року до Замойського перейшла фортеця Рашків і поселення навколо Рашкова на річці Дністер, які утворили Рашківський ключ.



Ян Замойський 1541 - 1605


Томаш Замойський (син Яна Замойського) віддав землі Кодимщини і усі поселення, які були засновані на той час на річках Кодима і Савранка князю Олександру Конецпольському, як придане за дочкою Варварою.
Батько Олександра, Станіслав Конецпольський володів також значною територією в Україні. Напередодні визвольної війни 1648 року магнатам Конецпольським належало 740 міст і 170 поселень, у тому числі Кодимщина, де на той час вже були такі поселення як Криве, Берізки, Піски, а на р. Савранка згадуються лише два села - Саражинка і Шершенці, поселення Пирожна не згадується.



Станістав Конецьпольський 1591 - 1646


За наказом С. Конецпольського французький інженер Боплан зняв першу карту України в 1640 р. На карті Боплана поселення Пирожна не зазначено, тобто цього поселення на той час ще не було.
Ян - Олександр Конецпольський, ставший спадкоємцем після смерті батька, продовжив заселяти території лівого берега Дністра, в тому числі землі межиріччя Савранки і Кодими. Для прискорення заселення своїх земель, він віддавав свої малозаселені території без оплати відважним сміливцям козакам, українським селянам, молдаванам, що втекли від господаря, але вимагав сприяння в заселенні і захисту його земель від татар і ногайців.
У другій половині ХVII століття польський король Ян III Собеський також сприяв переходу українських козаків у «пустельний край». Він дозволив козакам разом з селянами заселяти обрані ними місця для проживання, віддав козакам у власність весь край між Дніпром і Дністром, за що просив: «... допомагати йому в боротьбі проти басурманів» .
В мирний час козаки строїли житла на окремих ділянках, котрі називали «СЛОБОДА», або ХУТОРА.
У 1719 році помер Ян Олександр Конецпольський - останній представник магнатів Конецпольських - його землі на вигідних умовах відкупили польські князі Любомирські, в тому числі було викуплене «многозаселенное село Пирожна и Розбийне». У 1754 році на місці невеликого хутора, який знаходився на річці Кодима і належав церкві с. Писарівка Балтського повіту князь Юрий Любомирський наказав утворити поселення Кодима.
Жорстока експлуатація населення України польськими правителями, «не знавшими надсобою жодного права», призводила до козацько-селянських повстань. Коронний гетьман Станіслав Конецпольський, який володів землями на Кодимщині, жорстоко придушував селянські заворушення в 1625, 1637-38 роках.
У польської шляхти селяни були кріпосними рабами, платили різні податки і несли трудові повинності, збільшуючи їх надбання. Їх продавали по одинці, розлучивши дітей з батьками, дарували села разом з людьми або програвали в карти, жорстоко карали за найменші провини, що призвело до масового народно-визвольного руху. В 1648 році визвольну війну народу України очолив Богдан Хмельницький. У цей час на р. Савранка перебували ногайці, вони були союзниками українського гетьмана, але, після Переяславської Ради (1654 - 1655 рр.), перекинулися до поляків і в листопаді 1654 року розграбували усі поселення на річках Савранка і Кодима, а в 1655 і 1657 роках повністю спустошили цей край.
2. Історичні факти про заснування поселення Пиріжна
Аналіз вищевикладених історичних подій протягом XVI – XVIII віків, способів заселення «пустельних» територій, граничащих з «дикими степами», історичних матеріалів про заселення «пустельних земель», матеріалів, виданих до 100-річчя Подільської єпархії та Праць Подільського Статистичного Комітету дають можливість конкретизувати час заснування поселення «Пирожна». Історичні події і документальні матеріали доводять, що поселення «Пирожна» виникло в південно-східній частині Подільського краю в середині ХVII століття, що підтверджується наступними фактами:
2.1. У XV – XVII століттях відбувалися козацькі війни за звільнення українських земель від польської шляхти й захисту землі від татарської навали. Не раз відбувалися жорстокі сутички на річках Кодима і Савранка. Польський уряд вживав військові експедиції проти козаків. Після придушення селянсько-козацьких повстань (1625 – 1638 років) загони козаків і місцевих жителів під натиском польських військ втікали в малодоступні місця, шукаючи захисту від шляхти. Козаки – втікачі, селяни оселялися на річках Савранка, Південний Буг і Кодима, виникали нові Слободи і хутора.
Утворені козаками на нових місцях купні малодвірні поселення – Слободи та хутора з прибуттям нових поселенців і народженням нового покоління, розросталися і перетворювалися в інший тип поселення - у самостійну адміністративну, економічну, юридичну одиницю - село. Подальше розростання села призводило до слідуючого утворення - містечка. За свідченнями українських етнографів період переходу від одного виду поселення в інший складає не менше 60 – 70 років.
У сучасному селі Пиріжна до сьогодення давня частина забудови села називається – СЛОБОДА.
2.2. В жодному документі, в яких вказані поселення на річках Савранка і Кодима, заснованих магнатами у ХVI та у ХVII століттях, не вказано поселення Пирожна. Із цього можна зробити висновок, що Слобода з назвою Пирожна було засноване саме козаками.
До сьогодення у селі існує легенда - переказ, що в прадавні часи біля джерела (сьогодні це Демкові кринички) зупинилися козаки на відпочинок. Місцевість козакам сподобалася - навколишні ліси, поля, чиста джерельна вода в повній мірі забезпечували життєдіяльність людини. Частина козаків залишилася і заснувала Слободу, яку назвали на честь козака з прізвищем Пиріжок.
2.3. У 1655, 1657 роках землі Кодимщини, в тому числі містечко Рашків були розорені та спустошені татарами. Цілком ймовірно саме про це розорення вказано у працях Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році: «…Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами…». Це свідчить, що Слобода Пирожна в той час вже була поселком, тобто вже пройшов певний шлях розвитку цього поселення від Слободи до поселка.
2.4. Існує офіційна версія сучасних істориків про те, що дати будівництва храмів на Кодимщині в середині ХVIII ст.. вказують на те, що населені пункти: Смолянка, Грабове, Лабушне, Французьке, Івашків, Будеї, Писарівка, Загнітків, Пиріжна, Баштанків, Серби, Круті на той час вже існували, тобто вони вже пройшли певний шлях розвитку від Слободи або хутора і стали багатодвірними селами. Якщо від середини ХVIII ст. відняти час на перетворення Слободи у адміністративно нову одиницю – село, то це також підтверджує, що поселення Пирожна засноване у ХVII столітті.
2.5. Деякі історики вважають, що споруджена Пиріжнянська церква у 1767 році являється датою заснування села. Ця версія не відповідає дійсності, оскільки перша церква в поселенні «Пирожна» була споруджена значно раніше. Це підтверджує запис у Праці Подільського історико-сатистичного Комітету, у вип. 9 на стор. 70, де вказано: «Церковь в селе Курачьи Лозы была освячена в 1762 году…Иоанном Заионческим, прих. священником села Пирожны» - отже, даний запис свідчить, що у селі «Пирожна» був приход, значить була і церква, на той час уніатська церква зі своїм священиком Іоанном Заионческим. Ймовірно, перша церква була споруджена на повороті до Черномина при заснуванні Слободи, де більш ніж століття стояв великий кам’яний хрест. Такі хрести ставили православні християни при будівництві храмів.
2.6. Підтвердженням дати заснування поселення «Пирожна» у ХVII ст. являється документ - купча князя Олександра Любомирського, який у 1719 році викупив у пана Конецьпольського «многозаселенное село Пирожну», тобто село «Пирожна» на час викупу вже було «многозаселенное село».
Ця інформація дає можливість вирахувати приблизну дату заснування поселення «Пирожна». Від 1719 року, в якому «Пирожна» була викуплена князем О. Любомирським, як «многозаселенное село» вираховуємо 70 років - час на перетворення Слободи у новий тип поселення - село і одержуємо 1649 рік – приблизна дата заснування поселення «Пирожна»- середина ХVII століття. У 1638 році гетьманом Конецьпольським було придушене козацько-селянське повстання на його землях. Цілком ймовірно, що саме в цей час козаки-втікачі знайшли глухе місце серед лісів і заснували Слободу Пирожна.
2.7. Сучасна Пиріжна належить до найдавніших соціально-економічних типів сільських поселень, які склалися на період XVI – XVІІ віків в Україні, про що свідчить тип забудови - безсистемно скупчене поселення- вулична форма забудови вздовж річки і центральної дороги. Орієнтація дворів завжди була чільною стороною направлена у одному напрямку - уздовж берега річки або дороги.
В усіх наведених історичних фактах співпадає час – середина XVII століття. На підставі історичних фактів робимо висновок, що поселення «Пирожна» з назвою «Слобода» було засноване на землі, якою володів в той час польський магнат Конецпольський, козаками – втікачами у 1649 році. У 1655- 1657 роках після розгрому Рашкова татарами Слобода Пирожна уже была «поселок, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами».
Наші предки заснували поселення «Пирожна» уздовж річки Савранки, яка бере свій початок із джерела з давнини названого Криничками. В багатьох місцях поселення б’ють джерела прохолодної, кришталевої води. Кліматичні умови Пирожни мають свої особливості, про що сказано у Працях Подільського єпархіального історико-статистичного комітету, виданих у Кам’янець-Подільському в 1901 році:
«Пирожна – село расположено в долине, посредине которой протекает небольшая речка…Климатические условия местности не вполне благоприятные, из-за обилия гнилой воды в местных речках – корь, скарлатина и дифтерит в весенне-осенние месяцы – обычное явление. Почвы земли – глубокий чернозем, весьма плодороден, к сожалению, на пахотных землях, расположенных по склонам гор, проливные дожди часто смывают весь верхний слой чернозема в речку, вследствие чего бывают временные неурожаи...Жители села Пирожна по сословию - крестьяне, по народности – малороссы, православного вероисповедания».
На території поселення клімат помірний – тут не буває великої спеки і великих морозів, земля багата чорноземами. В одному із джерел про Поділля сказано: «Якщо зрівняти з литовськими та польськими землями, Поділля для всіх здається теперішньою країною сонця… Край цей зі статком має все, що тільки може народити на землі, і хлібороб, що кинув абияк зерна в землю, завжди одержить урожай сторазовий».
3.Подільська губернія
Родюча Подільська земля протягом кількох століть спустошувалася татарами, ординцями, поляками, литовцями, турками, постійно виборювалася новими прибульцями, що бажали насолодитися її благами. Таке життя населення України тривало до 1793 року, коли за Договором про розподіл між Росією і Польщею Подільський край був приєднаний до Росії, була утворена Вознесенська губернія, куди входили 12 повітів, у тому числі Єленський і Ольгопільсьий .
У 1796 році після скасування Вознесенської губернії Єленський повіт відійшов до Подільської губернії. Місто Єленськ було перейменовано у Балту. Адміністративно населені пункти Кодимщини були розподілені між Ольгопільським та Балтським повітами Подільської губернії. Такий розподіл зберігався до початку ХХ століття.

Межовий план Ольгопільського повіту. Кінець ХУIII століття
З прикордонного плану Ольгопільського повіту кінця ХVIII століття, знайденого київським дослідником А.В. Пивоваровим, видно, що населені пункти Грабово, Загнітків, Івашків, Кодима, Пирожна, Писарівка, Серби, Смолянка і Шершенці відносилися до Ольгопільськго повіту.
З моменту переходу Подільського краю до Московського правління державною мовою стала російська мова, усі представники місцевої влади присягнули на вірність російському царю. Місцева влада і церква повернули жителів усіх населених пунктів до православ'я. Усіх уніатських священиків в селах замінили на православних. Уніатський священик села Пирожна Стефан Сурміевич, який служив на селі з 1767 року по вересень 1794 перейшов у православ'я за своїм бажанням. Жителі села Пирожна всього 844 людини, в т.ч. 431 чоловіки і 413 жінок повернулися до колишньої віри - православ'я.
До кінця XVIII століття князі Любомирські запустили свої землі і почали за борги їх продавати. За розпорядженням Катерини II уряд Російської імперії викупив у Любомирських усі їхні земельні володіння між Бугом і Дністром, які становили 463250 га землі, і заплатив за ці землі 8 мільйонів срібних рублів.
Кілька сіл у Любомирського викупив поміщик Микола Миколайович Черномський і утворив свій маєток, куди входили села Пирожна і Розбійне. Село Розбійне у 1835 році було перейменовано в село Черномин, за прізвищем його власника.
У селах продовжувала діяти феодально-кріпосна система, становище селян не поліпшилося. Селяни також перебували у повній кріпосній залежності від поміщика, який міг розпорядитися своєю власністю на свій розсуд.



Фрагмент карти Подільської губернії 1871 рік


У той час адміністративно село Пирожна відносилося до Кам'янець-Подільської губернії, Ольгопільського повіту, Лужанської волості. До повітового міста Ольгопіль від села відстань складала 33 версти.
3.1. Селянам дали землю
У 2-й половині XIX століття відбулася історична подія - скасування кріпосного права - селяни отримали волю і землю. 19 лютого 1861 року цар Олександр II видав Маніфест «О Всемилостивейшем даровании крепостным людям прав состояния свободных сельских обывателей», по которому: «…Помещики, сохраняя право собственности на все принадлежащие им земли, предоставляют крестьянам за установленные повинности в постоянное пользование усадебную их оседлость и сверх того для обеспечения быта их и исполнения обязанностей их пред правительством, определенное количество полевой земли и других угодий».
В результаті реформи селяни отримали:
1. Особисту свободу - могли укладати угоди, виступати в суді, розпоряджатися своїм майном, вступати на службу, отримувати освіту.
2. Наділ поміщицької землі за викуп.
За царським Указом поміщики наділяли землю від 2-х до 4-х десятин селянам у приватну власність за викуп. Усі кращі землі поміщики залишили собі, а селянам виділяли гірші землі та позбавляли їх пасовищ, лісів, водойм. Багато селян взагалі не отримали наділи землі і змушені були йти в наймані працівники до того ж самого поміщика.
Пирожна мала на той час 2000 га. землі, з якої 300 га. належало поміщику М.Черномському, 500 га заможним селянам, 200 га. – середнякам, 200 га. – біднякам, 50 га. – церкві. Основна маса селян не мала коштів на викуп земельних наділів, вони оформляли «статутні грамоти» на довгострокову повинність і боргові зобов'язання з державою. Ця повинність і боргові зобов'язання важким тягарем лягали на селян і мало чим відрізнялися від кріпосного права.
Такий історичний шлях розвитку пройшло село Пирожна і його мешканці до Жовтневої революції 1917 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис, щоб отримати можливість додавання коментарів
Поділитися в соціальних мережах
Партнери проекту
Незалежна Україна

Останнє фото


Альбом: Земля наших предків

Розклад руху

Залізниця

Автостанція

Спецпропозиції
В цій категорії оголошень немає.
Актуальні вакансії
лого служби зайнятостіКодимський центр зайнятості інформує.

Кодимі потрібні :

лікарі, вчителі, продавці, юристи

Звертатися за адресою: вул.Леніна, 69.
тел. 048 67 26713

RSS канали
Підпишіться на наші новини

Останні новини
Останні статті