Навігація
Головна
Новини
Про район
Фотогалерея
Літературне об`єднання
Сфера послуг
Посилання
Файловий архів
Каталог підприємств
Дошка оголошень

Форум міста
Зворотний зв'язок
Гостьова книга
Пошук по сайту
Мапа району
Карта сайту
Авторизація
Ім`я

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
Байдикова Олександра...
Пиріжна. Історія зас...
Нові назви вулиць міста
Склад депутатів Коди...
Список зареєстровани...
5 нових компаній
ООО Комэлектронпром
Отрада, ООО
Приватне підприєм...
Кодимський районн...
Відділення зв’язк...
Лічильники_
Структура статей
Усі статті » Наші земляки » Байдикова Олександра Федорівна
Байдикова Олександра Федорівна

1917 – 1986рр.

Заслужений лікар України

 Народилася Олександра Федорівна в 1917 році у м. Білгороді Курської губернії у багатодітній сім’ї. До війни дівчина закінчила навчання в Курському медичному інституті і встигла отримати невеликий досвід роботи на базі підготовки спортсменів на Кавказі. З перших днів Другої світової Олександра Байдикова була військовим хірургом на Волховському фронті. В евакогоспіталі молодий лікар рятувала життя поранених солдат. Її професіоналізм було відзначено орденами Червоної Зірки та Червоного Прапора та багатьма бойовими медалями. По закінченню війни, вже у 1946 році, за запрошенням фронтової подруги Лідії Прокопенко, Олександра Федорівна переїхала до Кодими. Тут вона спочатку влаштувалася в Шершенецьку дільничну лікарню, а пізніше – в Кодимську районну. Фахівців у повоєнні роки було мало, тому доводилося водночас бути і хірургом, і акушером, і гінекологом, і терапевтом. З усіма обов’язками справлялася Олександра Байдикова і була особистим лікарем чи не для кожного мешканця Кодими.Крім роботи в Кодимі, її часто викликали під час складних випадків у села району. Пізніше Олександра Байдикова стала завідуючою інфекційним відділенням Кодимської ЦРЛ, була нагороджена орденом Пошани. У 1970 році брала участь в погашенні спалаху холери в Одесі, за що у наступному, 1971 році, отримала звання Заслуженого лікаря УРСР!

Олександра Федорівна любила людей, воліла всім допомогти, вилікувати, віддавала весь свій час і сили хворим. Тепло й енергію знаного медика відчували пацієнти та зазначали, що лише від дотику її руки їм ставало легше – вона могла заспокоїти лагідним поглядом, теплим словом підготувати до хірургічного втручання та налаштувати на одужання. Син О.Ф. Байдикової Сергій Павлович згадує: – Операції, лікування, консультації – все робилося від серця. Для лікаря було чимсь недостойним брати гроші на знак вдячності. От одного разу до нас прийшла жінка з Баштанкова, чоловіка якої мати лікувала, і принесла величезного півня та кошик яєць. Мати навідріз відмовилася щось брати і сказала, що все це швидше потрібно її чоловікові для харчування і одужання! Приємно здивована жінка пішла із зайнятими руками назад. Звичайно, схожих випадків було багато, тому і лишилася О.Байдикова у пам’яті кодимчан чуйною і безкорисливою людиною. Олександра Федорівна не мислила життя без роботи, без щоденної допомоги хворим і навіть після виходу на пенсію продовжувала працювати у лікарні. У 1976 році О.Байдикова передала завідування інфекційним відділенням В.Г. Леонгарду і перейшла у кабінет інфекційних захворювань в лікарні, де працювала майже до останнього дня. – Про Олександру Федорівну Байдикову я знав давно, але особисто познайомився тоді, коли переїхав з Кіровоградщини сюди, в Кодиму. У будь-який час доби Олександра Федорівна була готова зарадити, допомогти, до неї за порадою зверталися не тільки хворі, а й лікарі всіх направлень. Весь період співпраці приємно відчувалась надійна рука і опора досвідченої колеги. Щодня вона послідовно передавала мені свій неосяжний трудовий досвід та майстерність, ділилася знаннями фронтового лікаря-хірурга, полегшувала мою працю інфекціоніста на Кодимській землі. Ця людина була, є і завжди буде моїм наставником і старшою колегою. Вона лишилась в серцях доброзичливою, співчутливою, чесною людиною, чуйною матір’ю, бабусею. Я радий, що кодимчани не забувають таких людей і відтепер меморіальна дошка буде нагадувати старожилам та розповідати новим поколінням про гідних пошани особистостей, як Олександра Федорівна Байдикова, – ділиться думками Валерій Григорович Леонгард, завідувач кабінету «Довіра». Завдяки своїм щирим вчинкам та відкрите серце не залишалася непоміченою Олександра Федорівна і в похилому віці. В районній газеті «Червона зірка», у номері від 19 квітня 1984 року про Заслуженого лікаря України було надруковано: «Мало хто з кодимчан не знає цієї трудівниці, прекрасної людини, лікаря-зцілителя, що ніжними руками приносить хворим полегшення, гамує біль». У 1986 році видатного медика не стало, проте її добрі справи пам’ятатимуть. Діти, онуки і правнуки Олександри Федорівни, усі, хто її пам’ятає, можуть по справжньому пишатися героїчною, безкорисливою та самовідданою Олександрою Байдиковою, що жила й працювала на нашій землі.

В 2016 році в честь Олександри Федорівни було названо одну із вулиць міста Кодима.

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис, щоб отримати можливість додавання коментарів
Поділитися в соціальних мережах
Партнери проекту
Незалежна Україна

Останнє фото


Альбом: Земля наших предків

Розклад руху

Залізниця

Автостанція

Спецпропозиції
В цій категорії оголошень немає.
Актуальні вакансії
лого служби зайнятостіКодимський центр зайнятості інформує.

Кодимі потрібні :

лікарі, вчителі, продавці, юристи

Звертатися за адресою: вул.Леніна, 69.
тел. 048 67 26713

RSS канали
Підпишіться на наші новини

Останні новини
Останні статті