Навігація
Головна
Новини
Про район
Фотогалерея
Літературне об`єднання
Сфера послуг
Посилання
Файловий архів
Каталог підприємств
Дошка оголошень

Зворотний зв'язок
Гостьова книга
Пошук по сайту
Мапа району
Карта сайту
Авторизація
Ім`я

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
Байдикова Олександра...
Пиріжна. Історія зас...
Нові назви вулиць міста
Склад депутатів Коди...
Список зареєстровани...
5 нових компаній
ООО Комэлектронпром
Отрада, ООО
Приватне підприєм...
Кодимський районн...
Відділення зв’язк...
Лічильники_
Структура статей
Усі статті » Села » Шершенці
Шершенці

 

Село Шершенці

Вид на село Шершенці. Перейти до альбому Шершенці.

Село Шершенці засноване у XVI ст. Розташоване воно у долині річки Білочі, на горбистій, кам'янистій місцевості, порізаній ярами та балками, багатими на будівельні матеріали: вапняк, глину, пісок. Рослинний і тваринний світ - різноманітний. Навколо села росте ліс, в якому переважає дуб, є також клен, ясен, ялина, акація. З тваринного світу зустрічаються лисиці, зайці, дикі кози, свині, куниці, кроти.


Наш шлях лежить до Шершенець. Від Кодими всього за півгодини автобус чи автомашина домчить нас до місця призначення. Широка асфальтова траса перетинає безкраї поля, луги, пронизує ліс. Обабіч пливуть чарівні краєвиди. Око ледве встигає фіксувати живописні картини. То мимо пропливе пшеничний лан, то ніби величезною скатертю простелиться зелене бурякове поле, а то гігантським білим простирадлом забіліє гречка і у вікна війне медовим запахом. Село за час свого існування назви не змінювало. Шершенці, як в минулому так і в теперішній час було і є селом, належить до Шершенецької сільради Кодимського району, Одеської області. Розташоване між двома схилами гір, між якими біжить річка Білочі. В минулому селяни називали її "Золотою". На берегах річки було розташовано одинадцять мукомельних млинів та одна шерстобійня.
Шершенці походять від слова шершень, шершені роду жалосних перепончатокрилих комах, родини ос, яких дуже багато водилося в кам'янистих ярах, де розташовано село.





Церква святого Михаїла.

В центрі села стоїть старовинна красуня церква. Збудована була в 1901 році на місці старої, яка була зруйнована ще в 17 столітті поміщицею княгинею Гікою.
За народними переказами, Шершенцям нараховується понад 400 років. В минулому територія сучасного села була вкрита густим лісом, курінь лісника знаходився, де тепер центр села.
В давнину жителі населеного пункту були кріпаками. В народній пам`яті збереглося прізвище графа Сумарокова-Ельстона, якому належало до 2-х тисяч гектарів землі та 13 млинів. Його економія називалась фільварком. До реформи 1861 року селяни відбували панщину, яка доходила від 3-х до 5-ти днів на тиждень. На панщині давали норму, яку називали кодою. При виході з села стояли шлагбауми, біля яких дуже били тих, хто запізнювався на роботу. По селу снували панські ставленики і виганяли людей на роботу. Крім землеробства серед жителів населеного пункту з давніх часів було поширено випалювання вапна. Ще й досі в селі збереглися залишки колишніх вапнярок. Власники цих вапнярок наймали односельчан, які возили вапно в Балту та інші навколишні міста і села для продажу. До революції 1917 року населеному пункту належало 4610 га землі, половина цієї території належала поміщику, більшість населення становили безземельні та малоземельні селяни, яким належало близько 900га землі. Основною робочою силою у пана були безземельні та малоземельні селяни не лише з цього села, але й з інших навколишніх сіл. Тривалість робочого дня від світанку до смеркання. Плата - 30 копійок в день.
В 1917 році в селі встановилася сільська рада. В 1918 році був створений комітет незаможних селян. Комітет приймав активну участь у роздачі землі малоземельним і безземельним селянам з розрахунку по 1га на душу. У кого було більше - відбирали, в панських будинках розміщували батраків.
У роки громадянської війни село зазнавало поневірянь з боку різних банд. Так в лютому 1920 року, пізно вночі, в село вступив загін денікінців, яким потрібно було швидко відступати. Вони примусово мобілізували селян з кіньми і возами, примушували селян розчищати шлях. Перед виходом з села підпалювали хати, вбивали єврейські родини.
В 1924 році на селі була створена комсомольська організація. Комсомольці приймали активну участь в заготівлі хліба, в боротьбі з куркульством, вели агітаційну роботу серед населення, організовували вечори розваг. В 1926 році в селі діяла партійна організація.
В 1924 році в селі проходило землевпорядкування з розрахунку 0.88 га на душу населення. В 1926 - 1927 роках незаможне селянство разом із середнім селянством організували товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ) до складу якого входило 16 чоловік.
ТСОЗ організувався на землях, одержаних в результаті земле влаштування. Земельні наділи членів товариства були зведені в одному місці. Члени цього товариства купили американський трактор "Фордзон" молотарку "Ланц". Першим трактористом у селі став Никифір Ям польський. Поява трактора була великою подією в житті села. Восени 1929 року в центрі села була організована сільськогосподарська артіль "13 річчя Жовтня". Незабаром, в 1930 році в селі утворилися ще 4 колгоспи: "9 січня" , "Культармієць" , "Соцмолдова" , "8 Марта". Колективізація була завершена до 1932 року. На час заснування колгоспу до нього увійшла більша частина жителів села.
Царська Росія залишила радянській владі майже три чверті дорослого населення неписьменним, що заважало економічному та культурному розвитку країни. Тому зразу ж після революції уряд вжив заходів щодо ліквідації неграмотності. В 1936 році в селі почалась масова організація шкіл лікнепу. Село поділили на десятихатки, за якими були закріплені учителі. Вчителями були всі, хто вмів читати і писати. В результаті колективізації і зростання продуктивності праці зріс матеріальний добробут громадян.
Почалась перебудова села. Почали з`являтись нові вулиці з добротними будинками, в селі було збудовано електростанцію, і в будинках з`явилось світло.

Війна розпочалась раптово і несподівано. Заходів щодо оборони вжито не було. На початку 1941 року в село вступили німці. Напередодні всю колгоспну худобу відправили з села. Територія села під час війни була під владою румун, які піддавали руйнуванню господарства і культуру села. В лікарні влаштувався адміністративний орган - примарія. В роки окупації в шкільну програму ввели румунську мову. Населення пригнічувалось окупантами, була введена палочна дисципліна. Колгосп перетворили в трудову общину, робота не оплачувалась. Люди ходили в домотканному одязі, замість черевиків носили постоли. В селі румуни зібрали велику кількість євреїв, більшу частину з яких розстріляли, а решту погнали на Балту.
На території кодимського району діяв партизанський рух і селяни підтримували з ним тісний зв`язок. Жителі села Шершенці брали активну участь в боротьбі з загарбниками. Багато воїнів загинули смертю хоробрих, багато нагороджені орденами. Наприкінці березня 1944 року жителі села зустріли своїх визволителів.
У бою за визволення села загинуло 17 чоловік, які поховані у братській могилі. Після війни їм поставили пам'ятник, який зберігся до наших днів.
Після визволення села всі чоловіки пішли на фронт.
У важких умовах довелося працювати селянам, всі роботи виконувались вручну.

Після війни жителі села відбудували своє господарство. З 1946 по 1962 було споруджено 14 приміщень для ферм. Відбудовано клуб, бібліотеку, контору правління колгоспу, гараж, кузню. Надбудовано другий поверх школи - одинадцятирічки. А також було споруджено дві електростанції. У будинках колгоспників з'явилося електричне світло, а згодом село було телефонізовано.



Перша електростанція 1946 рік.

В кінці 1950 року колгоспи об'єдналися в один колгосп під назвою ім. Яковлєва (який згодом був перейменовано в колгосп ім.. Сталіна).
У 1959 році колгосп об'єднався з колгоспом "Шлях до комунізму" села Олексіївки. Укрупнене господарство називалося "Україна". Та через два роки воно було розукрупнене за бажанням колгоспників села Олексіївки. Колгосп села Шершенці почав називатися - імені Щорса. Ця назва зберігалася майже 30 років.

Загальна чисельність жителів села станом на 1 січня 1959 року була 3115 осіб. З них 1510 чоловік, 1605 жінок. По селу налічувалося 1708 дворів.
У 80-90-х роках економічні труднощі призвели до міграції сільського населення до великих міст. За результатами перепису населення у 2001 році чисельність жителів с. Шершенці зменшилась до 1480 чоловік. (на 1 січня 2007 року - 1388 осіб).

Загальна площа території села Шершенці становить 765 га.
На території сільської ради працює будинок культури та дитячий садок, який збудовано у 1970 році. Прокладено бетоновану дорогу, що з'єднала Шершенці с селом Грабовим та молдовським селом Вадатурковим. Через річку Білочі збудовано два мости.У 1992 році збудовано і здано в експлуатацію середню загальноосвітню школу на 310 місць, де обладнано десять кабінетів, в тому числі - комп'ютерний клас, створено кабінет-світлицю народознавства. Сьогодні в школі працюють 17 учителів з вищою освітою, 5 - з середньою спеціальною. Навчається в школі понад 200 учнів.

На даний час на території села розташована прикордонна застава, працюють 6 торгових об'єктів, де жителі села можуть придбати товари першої необхідності. Також обслуговує населення аптека та сільська лікарняна амбулаторія, є сільська бібліотека та відділення зв`язку.
Внаслідок реорганізації колгоспу імені "Щорса" на території сільської ради утворились два сільськогосподарські товариства СТОВ "Маяк" та СТОВ "Терра", також є два фермерські господарства.




 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис, щоб отримати можливість додавання коментарів
Поділитися в соціальних мережах
Партнери проекту
Онлайн казино играть в казино бесплатно онлайн.footsms.ru
Незалежна Україна

Останнє фото


Альбом: Земля наших предків

Розклад руху

Залізниця

Автостанція

Спецпропозиції
В цій категорії оголошень немає.
Актуальні вакансії
лого служби зайнятостіКодимський центр зайнятості інформує.

Кодимі потрібні :

лікарі, вчителі, продавці, юристи

Звертатися за адресою: вул.Леніна, 69.
тел. 048 67 26713

RSS канали
Підпишіться на наші новини

Останні новини
Останні статті