Навігація
Головна
Новини
Про район
Фотогалерея
Літературне об`єднання
Сфера послуг
Посилання
Файловий архів
Каталог підприємств
Дошка оголошень

Форум міста
Зворотний зв'язок
Гостьова книга
Пошук по сайту
Мапа району
Карта сайту
Авторизація
Ім`я

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
Пиріжна. Історія зас...
Нові назви вулиць міста
Склад депутатів Коди...
Список зареєстровани...
Підводимо підсумки з...
5 нових компаній
ООО Комэлектронпром
Отрада, ООО
Приватне підприєм...
Кодимський районн...
Відділення зв’язк...
Лічильники_
Структура статей
Усі статті » Історія » Печальные страницы летописи Кодымы
Печальные страницы летописи Кодымы

articles: jm.jpg


Тернопольское издательство «Збруч» выпустило книгу нашего земляка Петра Ефимова «Живые и мертвые». Это не только книга-воспоминание, но и книга-память. В ней собраны поистине уникальные материалы – документы, воспоминания, фотографии кодымчан, которые пережили страшные дни оккупации. Это книга о людях, которым довелось жить, бороться и выживать в условиях уникального противоборства. Это книга о поединке со смертью, который не всегда заканчивался победой добра. Это книга о щедрости и подлости, героизме и трусости, чести и бесчестии. Это книга о страшном порождении оккупации – выродках-полицаях, запятнавших себя вечным позором. Это книга о тех, кто в неимоверных условиях оккупации проявил лучшие человеческие качества – взаимовыручку, понимание, доброту и сочувствие, таких людей по-праву называют ПРАВЕДНИКАМИ МИРА. Это книга о ПАМЯТИ. В ней, этой книге, приведен печальный алфавитный список тех, кто навечно остался в Кодымском Яру, в других массовых и одиночных захоронениях в Кодыме и Кодымском районе.

Далеко не все еще «раскопано» даже в этом маленьком регионе, именуемой Кодымой. Далеко не все еще попали в печальный перечень замученных. Поиск продолжается. Поэтому мы обращаемся ко всем нашим землякам с просьбой рассказать о том, что им известно о тех печальных событиях; возможно в домашних архивах остались документы, воспоминания, фотографии и другие реликвии, которые имеют общественную значимость. Пришлите их на кодымский сайт или свяжитесь с автором. (Его e-mail есть в редакции и у администратора этого сайта) .



Велика трагедія маленького містечка

Такий підзаголовок має книга «Живі і мертві» Петра Єфімова – журналіста, письменника, нашого земляка, який нині проживає в США. Цю книгу він передав музею з підписом: «Музею г.Кодымы. Моим доблестным землякам с пожеланиями, чтобы они никогда не забывали уроки истории и трагедии кодымчан».
У передмові академік Міжнародної академії інформації і Російської академії природничих наук, заслужений діяч науки РФ, головний редактор журналу «Системи керування і інформаційні технології», доктор технічних наук, професор, завідуючий кафедрою автоматизованих і обчислювальних систем Воронезького державного технічного університету Семен Подвальний пише: «Перед вами незвичайна книга – книга Пам’яті, написана моїм земляком, журналістом і письменником, гарною і доброю людиною Петром Єфімовим. Цю книгу дуже тяжко читати, тому що вона написана сльозами й кров’ю. Кров’ю загиблих, сльозами тих, хто вижив.
Я багато разів сам хотів написати спогади, як безпосередній учасник тих подій, але сльози і біль, необхідність знову пережити жах тих гірких днів, мене зупиняли.
Читаючи-перечитуючи книгу, не можу не відзначити приголомшливу скрупульозність автора в підборі фактичного матеріалу, вивіреність документів і фотографій, бережливе, я б навіть сказав, зворушливе відношення до болючих спогадів тих, хто уцілів у тій страшній трагедії. Автор виявив щиру наполегливість пошуковця, скрупульозність історика, дослідника й архівіста, любов і жаль до земляків, котрі пройшли через цю страшну м’ясорубку минулої війни. Книга вражає високим публіцистичним і емоційним змістом, точністю формулювань і образністю мови, зацікавленим проникненням у дуже нелегку тему. Уявляю собі, скільки праці пішло лише на те, щоб зібрати воєдино тих, хто навіки залишився в Кодимському Яру, в іменних і безіменних могилах.
Для мене це, насамперед, книга, присвячена нашим матерям, завдяки яким ми залишилися живими. До речі, материнська тема – одна із найвиразніших у книзі. Це книга й про мою маму, яка закрила мене собою під час розстрілу в Кодимському Яру 12 січня 1942 р., а потім виповзла разом зі мною з цього пекла. Це книга й про мою маму, що несла мене на руках у холоднечу й сніг багатотрудні двадцять кілометрів від села Івашкового до Чечельницького гетто. Це книга й про мою маму, що лікувала мої відморожені руки й не дала їх ампутувати повністю, зберігши частину. Це книга й про мою маму, що виходжувала мене від тифу й дизентерії – неминучих супутників полонених. Тому у найважчі часи мого життя, під час, а потім і після війни, я завжди говорив собі: раз я залишився живим у ту страшну пору, значить мені належить ще багато чого зробити в житті й за себе, і за тих, хто загинув.
Дуже сподіваюсь, що в близькому й далекому майбутньому люди багатьох поколінь завжди будуть пам’ятати ті страшні часи й зроблять все можливе, щоб подібне більше не повторилося. Ніколи. До цього й закликає книга Петра Єфімова з такою точною, влучною і простою назвою «Живі і мертві», що відображає істинну суть того трагічного часу.
Книга, я в цьому переконаний, нікого не залишить байдужим. Вона не тільки про минуле, але й про майбутнє. І, як правильно пише автор, вона потрібна і мертвим, і живим».
Ось таку повну і змістовну характеристику дано книзі «Живі і мертві», в якій Петро Єфімов описує трагічні події Великої Вітчизняної війни, які довелось пережити нашим землякам. Автор зовсім не ототожнюю свою книгу з відомим твором Костянтина Сімонова. Він раптом усвідомив, що його герої, як і сімоновські, поділяються на живих і мертвих непомітними гранями. Бо в ті грізні роки життя і смерть крокували разом і нелегко було визначити, де закінчується життя, а де починається смерть.
Нещодавно ми відсвяткували 64-річчя Великої Перемоги. З гордістю в серці вітали ветеранів та учасників бойових дій, які здобули нам мир, і з болем усвідомлювали, що поріділи ряди ветеранів. Кажуть, що з часом забувається все, що час лікує рани. Забувається. Але не все. І автор книги ще раз нагадує нам про те, що ми маємо пронести крізь віки пам’ять про трагічні воєнні роки. Автор запрошує відправитись разом з ним у нелегкий, сповнений трагізму шлях. Він щиро вдячний землякам, котрі самі пережили ті страшні часи і допомогли йому відновити події тих далеких, але не менш гірких днів. Це Аркадій Дувідзон, Рахіль Подвальная, Аркадій Шухат, Фіра і Олексій Штерн, Семен Шпитальник, Фріда Целікман, Олександр, Геня і Фаїна Лейдермани, Фіра, Володимир і Олександр Фішмани, Олександр Фаліка, Галина Федорова, Григорій і Зіна Соболь, Рудольф Гакштейн, Марк Гайсинський, Петро Надутик, Ірина Прикупець (Лайн), Хана Заливанська (Нафтулович).
Книга «Живі і мертві» зберігається у ра-йонному історико-краєзнавчому музеї міста, де кожен може ознайомитись з її нелегким, сповненим трагізму, змістом. Книгу можна вважати ще однією естафетою пам’яті для майбутніх поколінь.

Любов Кузьменко, газета "Вісті кодимщини" №20 2009.05.16

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис, щоб отримати можливість додавання коментарів
Поділитися в соціальних мережах
Партнери проекту
Незалежна Україна

Останнє фото
Зустріч
Зустріч
Альбом: виступ "Лейся, песня"

Розклад руху

Залізниця

Автостанція

Спецпропозиції
В цій категорії оголошень немає.
Актуальні вакансії
лого служби зайнятостіКодимський центр зайнятості інформує.

Кодимі потрібні :

лікарі, вчителі, продавці, юристи

Звертатися за адресою: вул.Леніна, 69.
тел. 048 67 26713

RSS канали
Підпишіться на наші новини

Останні новини
Останні статті