Навігація
Головна
Новини
Про район
Фотогалерея
Літературне об`єднання
Сфера послуг
Посилання
Файловий архів
Каталог підприємств
Дошка оголошень

Зворотний зв'язок
Гостьова книга
Пошук по сайту
Мапа району
Карта сайту
Авторизація
Ім`я

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
Катеринич Павло Миха...
Байдикова Олександра...
Пиріжна. Історія зас...
Нові назви вулиць міста
Склад депутатів Коди...
5 нових компаній
ООО Комэлектронпром
Отрада, ООО
Приватне підприєм...
Кодимський районн...
Відділення зв’язк...
Лічильники_
Структура статей
Усі статті » Поети » Огінський Віктор Пилипович
Огінський Віктор Пилипович


Віктор Пилипович Огінський народився 5 січня 1932 р. в с.Івашків. Закінчив Івашківську середню школу, в 1949 р. – горнопромислову школу на Донбасі в м. Чистяков (Торез). Працював в шахті. В 1950 р. закінчив відділ будівництва тієї ж школи, продовжував працювати на будівництвах міста. З 1952 р. по 1955 р. служив у лавах Радянської армії в м. Совгавань на флоті, в штабі військ берегової артилерії. Після армії знов працював на шахті в м. Антрацит, а по закінченню контракту з сім’єю повернувся в с. Івашків. В 1967 р. закінчив Ананьївський сільськогосподарський технікум. Працював бухгалтером в колгоспі, головним бухгалтером в Кодимському побуткомбінаті, сільгосптехніці, управлінні сільського господарства райдержадміністрації. Друкувався в районній періодиці. Член Кодимського районного літературного об'єднання.



Молоде вино

Якось зранку кум Іван
Кудись поспішає.
Глядь: в подвір’ї кум Степан
Бочку виливає.
А якщо ж то від вина, -
Майнуло в Івана, -
В цьому ж році новина,
Хоть би пів стакана.
Повертає кум Іван
До кума Степана,
Наче злісний хуліган
Зморщений, заспаний...
- Добрий день, низький уклін, -
Привітався чемно.
Підійшов до кума він
Тай напів-таємно:
- Дуже, куме, кепський стан,
Змилуйтесь, Степане,
Дайте краплю, хоч стакан,
Може легше стане.
- Та воно ж іще як квас! -
Кум відповідає, -
Мені, куме, жалко вас,
Бо воно ще грає.
- Ви пробачте, кум Степан,
У вас вино – як ліки.
Буду вдячний за стакан
Вам, куме, повіки.
- Ну гаразд, - сказав Степан.
Наливає склянку:
- Пийте, куме, цей дурман,
Лікуйтеся” зранку.
Випив склянку кум Іван:
Яка ж насолода...
- Влийте, куме, ще стакан,
Якщо вам не шкода.
Наливає ще стакан
Й знов попереджає:
- Не забудьте, кум Іван,
Що воно ще грає.
І пішов собі в сарай,
Та й до сина Сашки:
- Побіжи, синочку, взнай
Як там твій нанашко.
З задоволенням побіг
На подвір’я Сашка,
Та нічого вже не зміг
Спитати в нанашка.
Повертається малий
Та й батькові каже:
- Щось нанашко дуже злий
І сердитий даже.
Бо спочатку дуже біг,
А куди – не знаю,
Повертаючи за ріг,
Мабуть, до сараю.
Потім зовсім як не той,
Наче легше стало,
Бо чомусь махнув рукою
І... пішов помало.


Два коханці

На базарі якось вранці
У вхідної брами
Зустрілися два коханці
Однієї дами.
Обидва одного росту
І років приблизних.
Завели розмову просто
Про жінок капризних.
Той, що старше від душі
Зізнається другу:
- Я з тією років шість
Відчував напругу.
Після в шутку чи в серйоз
Стали розмовляти,
Та сміятись аж до сліз:
- Яка ж вона клята.
Я божився кожний день,
Що кохаю вірно,
А вона зітхне лишень:
- Це не достовірно...
Часто сердилась чомусь
(Признатись до речі),
До одвірка як припрусь
Почухати плечі.
А якщо заснув раніш
Навіть без вечері,
То старався, щоб скоріш
Міг попасти в двері.
Завжди лає та бурчить,
Гостре слово скаже,
Нізащо не промовчить
І сердита ляже.
Отаке гірке життя
Бідного коханця.
Страх за долю, майбуття,
Як у того старця.
Всяк бажає гарно жить,
Мати добру їжу,
Випить чарку, закусить,
Та ще й “бабу” свіжу.


Перебудова

Почалась перебудова
Міст і сіл, доріг, шляхів...
У колгоспах, на будовах,
Поміж звірів і птахів.
... Якось зранку йде лисиця,
Глядь: на хвіст надівши плед,
Пролітає якась птиця
Чомусь задом наперед.
І співає тихо пісню,
Хвіст піднявши догори,
Насміхається зловісно
З тих, що вилізли з нори.
- Що ж, сестричко, - каже птиця, -
Все по-старому живеш,
Наче хитра ти лисиця,
А розумна – то без меж.
Ти ж поглянь, як вся країна
Робить все щось навпаки,
Розбирає вщент машини
І ламає літаки.
А ти все шукаєш курки,
Або півня-співака.
Не пора б тобі без шкурки
В смак поїсти їжака?
Залишай ті всі повадки,
Переходь на новий лад,
Повертайся для порядку,
Й підтюпцем біжи назад.
Та й послухала лисиця.
Високо піднявши хвіст,
Пригадавши для годиться
Розбудови хитрий зміст.
Йде полянкою й сміється,
Хто б побачив - не впізнав,
Дурноватою здається,
Неодмінно б обізвав.
А тим часом вовк з-за дуба
Глядь: яка ж це красота –гріх,
Як тепер я кособока
Покажусь звірям на сміх?
- Не хвилюйсь, не падай духом,
Це ж недавно почалось.
Поки хвіст ще досі з пухом
Все спокійно перенось.
Бо, якщо вціліли стіни,
А підлога вся в багні,
То звершаться переміни,
На ходу поправив чуба
Й до пухнастого хвоста...
Повертається лисиця,
Від образи вся тремтить,
А на зустріч їй та птиця
Вже по-справжньому летить.
- Ах, паршива ти сорока!
Підвела мене на
Це хіба-що уві сні.


Покаяння

Складні роки колись переживали ми,
Бо шлях до тебе був важким без меж.
А ми все мріяли і завжди вірили,
Що Ти до нас колись-таки прийдеш.
І Ти прийшов до нас, до серця кожного,
Вселив надію, віру і любов,
Тепер повір лише душі набожного,
Що ми з Тобою вже навіки знов.
Ми були грішними, коли не знали істини,
Між нами спалені були мости.
Тепер я молюся, Тобі поклонюся,
Лише Ти, Господи, мені прости.
Прости гріхи мої, за роки скоєні,
Благаю, Отче наш, усе прости.
Бо ми – раби Твої, Тобі покорені,
Знову будуємо тії мости.
Ти повернув нам, Боже, віру заново,
Даєш нам хліб насущний повсякчас,
То ж порятуй ще нас і від лукавого,
Щоби вогонь любові не погас.
Я буду вірити в твої премудрості,
Прославлю, Господи, Тебе навік.
Позбав назавжди нас спокуси й облудності
І починай життю новий відлік.
В останній день прийду до Тебе, Господи,
Тоді для сповіді знайду часу.
Ще раз помолюся, й знову поклонюся
І свою душу в жертву принесу.





Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис, щоб отримати можливість додавання коментарів
Поділитися в соціальних мережах
Партнери проекту
Незалежна Україна

Останнє фото


Альбом: Земля наших предків

Розклад руху

Залізниця

Автостанція

Спецпропозиції
В цій категорії оголошень немає.
Актуальні вакансії
лого служби зайнятостіКодимський центр зайнятості інформує.

Кодимі потрібні :

лікарі, вчителі, продавці, юристи

Звертатися за адресою: вул.Леніна, 69.
тел. 048 67 26713

RSS канали
Підпишіться на наші новини

Останні новини
Останні статті